альтанка

(укр. < нім.)

1. Відкрита будівля у парку чи сквері, що призначалася для відпочинку (порівн. бесідка). А. зводилися кам'яними, дерев'яними, металевими, набуваючи різних форм і розмірів і органічно вписувалися у природне середовище. У парках також має місце:

альтанка зелена — невеликий простір, оточений посадженими у формі геометрично чіткої фігури деревами, сплетені крони яких начебто утворюють купол.

2. Розташована у лісі або саду невелика нежитлова будівля для захисту від негоди.

3. Курінь або сторожка з хмизу (порівн. затишник).

4. Майданчик з дахом над покрівлею споруди (порівн. бельведер¹).